П`ятниця, 29.03.2024, 10:02
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
ТУРИЗМ
ЗАСТАВНІВЩИНА ІНВЕСТИЦІЙНА
СОЦІАЛЬНА СФЕРА
ПІДПРИЄМНИЦТВО І РЕГУЛЯТОРНА ПОЛІТИКА
Місцевий розвиток орієнтований на громаду
Архів записів

Головна » 2012 » Червень » 21 » ЦЕЙ ПРОЕКТ — НЕ НА РУЙНАЦІЮ, А НА РОЗШИРЕННЯ…
15:32
ЦЕЙ ПРОЕКТ — НЕ НА РУЙНАЦІЮ, А НА РОЗШИРЕННЯ…
Нинішній, 2012 рік знаменний для жителів селища Кострижівка та інших довколишніх сіл, мешканці яких упродовж багатьох років працюють на тамтешньому цукрокомбінаті. У вересні  підприємству виповнюється 100 років. Та нині мало кого цікавить чи відзначатиметься така кругла ювілейна дата. Нині, мабуть, не до святкувань — нові власники вирішили цьогоріч «заморозити» виробництво. Стосовно такого рішення точаться різні чутки та міркування. Що ж насправді відбувається? Спробуємо з’ясувати у директора заводу Костянтина Зубахіна.

— Костянтине Миколайовичу, ось уже декілька місяців довкола ТзОВ «Цукровий комбінат «Хрещатик» «крутиться» стільки «інформації» і на вулицях сіл нашого району,і в громадському транспорті та й вобласних газетах, що пересічному громадянинові важко зрозуміти  кому вірити — тим, хто стверджує, що завод «помирає», чи оптимістам, котрі усе ж вірять — завод має майбутнє? Догадуємось,  відповідь на це запитання маєте детально обгрунтувати, тому розпочнемо з того — хто ви,  звідки і чому до нас приїхали?

—Тривогу всіх, звісно, поділяємо, але  насамперед спростуємо неправдиву інформацію про те, що заводом керує російський банк. Так може стверджувати дилетант, далеко не фахівець фінансових справ. Попередній власник заборгував банку кошти, не маючи змоги їх повернути, змушений був віддати фінансовій установі заставлене майно, в тому числі цукрокомбінат, який потім викупила російська компанія «Парус Агро Групп». На її базі восени минулого року у Заставнівському районі зареєстровано  ТзОВ «Парус Агро України», куди ввійшли товариства «Хрещатик-Агро», «Товтри», «Зоря», «Цукрокомбінат «Хрещатик» (Заставнівського району) та «Киселівське» —Кіцманського району. У  нас є певний досвід виробництва сільськогосподарської продукції. До компанії «Парус Агро Групп» входять 5 агроформувань Краснодарського краю РФ. До речі, впродовж декількох років склалися гарні стосунки з українськими компаніями, ми чудово співпрацюємо, є взаєморозуміння, тому, сподіваємось, знайдемо спільну мову і з буковинцями. Адже це в наших спільних інтересах — відродити славу цукрокомбінату «Хрещатик» і вийти на європейський рівень виробництва солодкої продукції.

—Прогнози доволі оптимістичні, але відомо, що ви не особливо обізнані у галузі цукроовиробництва. На освоєнні новизни можна втратити багато часу. Можливо, це і є причиною того, що у 2012 році підприємство  «зняли з дистанції»?  Чи наведете якісь інші аргументи?

—Скажу одне:на ринку залишаються ті, хто вміє працювати. Роботи в агроформуваннях («Хрещатик-Агро» та інших), а також на комбінатіми не припиняємо з першого дня і досі. Нині близько 60 людей — інженерно-технічні працівники заводу — за виконанням своїх службових обов’язків. А ось без грамотної економічної політики, без розумного обгрунтування ефективності роботи будь-якого підприємства, без бажання бути конкурентоздатними всі плачі на тему «ця справа не для вас» по суті лише погіршують ситуацію. Насправді, у листопаді минулого року ми планували працювати у традиційному режимі і розпочали готувати землю (глибока оранка, внесення поживи) під сівбу цукрових буряків. Але водночас вирішили проаналізувати фінансову ситуацію напідприємстві. Загалом у нас більш сучасні підходи до справи — контроль, управління, звітність, що відповідають міжнародним стандартам. Саме тому для технічної оцінки заводу та аудиту запросили не лише спеціалістів заводу, але й незалежних експертів—колишніх керівників цукрозаводів України, а також — фахівців із Франції та Росії. Це вони одноголосно вирішили, що для того, аби знову не допустити збитковості підприємства (у 2011 році збитки становили 17 млн.грн.), цьогоріч не виробляти цукор, а, отже, не вирощувати солодкі корені. Всі  зійшлися на тому, що краще  2012 рік використати для модернізації заводу, а наступного, 2013,— розпочати знову варити цукор.  Річ у тому, що на окремих ділянках роботи втрати сягали сотні тисяч гривень, особливо — на використанні газу, виході цукру тощо.  Крім цього, потрібно запроваджувати енергозберігаючі технології. Перший крокми зробили — перейшли на сучасну систему освітлення території фотоелементами. Вже за місяць вона себе окупила.Печі необхідно повністю оновлювати, ремонтувати та доводити до ладу всі приміщення і багато іншого. Не варто ще раз наголошувати на тому, що на окремих ділянках тут витрачали коштів у десятки разів більше, ніж цукровари за кордоном. Розуміємо, до ідеалу нам далеко, але прагнути до світових стандартів — це вимога часу. 

—Які рекомендації дала комісія і що ставите собі за  мету?

—До 31 травня повинні розробити детальний  план заходів, порядок і черговість дій та визначитися із обсягом фінансування на модернізацію. Комісія орієнтує нас на 50 млн.грн., але це не остаточна цифра. Наше головне завдання — повернути традиції заводу, зберегти колектив, продовжувати статус бюджетного донора району, відновити підприємство так, аби вийти на середньоукраїнський показник виробництва цукру і, що найважливіше, — не повторити долю цукрозаводів, які покинули ринок. Загалом наше кредо — відповідальність, якість, професіоналізм, яке ми намагаємось ніколи не порушувати.Тим паче щодо заводу та загалом сільгоспформувань, де є своя сировина, свої ресурси, добре розвинуті традиційні технології у сфері вирощування цукрових буряків і виробництва цукру, достатня кількість виробничих потужностей і трудових ресурсів, вигідне територіальне розміщення виробництва тощо. Ми цінуємо і високі позиції, і фаховий, і виробничий потенціал підприємства, але те, що є — потрібно вдосконалювати, аби виробляти цукор не другої категорії, а вищого гатунку і виходити з ним на світовий ринок. Для цього має бути стовідсоткове механізоване виробництво і спеціалізоване устаткування, всі трубопроводи, які контактують із продуктом — із нержавіючого металу тощо. 

— Костянтине Миколайовичу, ви — новачок на нашому ринку, яким чином налагоджуватимете стосунки із партнерами, котрим попередники заборгували немалі суми?..

— А ось і відповідь на ваше основне запитання. Якби ми хотіли, як у вас кажуть, «порізати» завод, чи розраховувалися б із боржниками?.. Насправді, наша фірма від листопада минулого року і до нинішнього дня вже вклала інвестицій на суму 52 млн.грн. У тому числі — повернення боргів лізинговим компаніям за техніку, виробникам мінеральних добрив, постачальникам запчастин та пального, а також зарплати працівникам заводу за 2011 рік та кредити банкам. І цим самим ми не тільки прагнемо зберегти стосунки із партнерами, але й, чи не найважливіше,—  імідж району, селища, цукрокомбінату та його працівників. А 100-річчя заводу ми таки відсвяткуємо, як і належить,— усім великим колективом, трудовими династіями тафундаторами підприємства.

— Звучить доволі патріотично, переконливо і навіть  напрошується вислів «хочеться вірити», але у районі вже були «пришельці» на Кострижівський комбінат будівельних матеріалів, котрі теж будували грандіозні плани, обіцяли життя комбінату та заперечували «соціальну катастрофу» у селищі, а нині розводять руками, мовляв, немає коштів на розвиток, все руйнується… Напрошується запитання: а що очі не бачили, що купували?.. Не секрет, що закрите підприємство не тільки викидає  на вулицю до 1000 безробітних, а й ставить на межу виживання все селище та й довколишні села, де орендуються землі.Про це нам відомо не зі слів бувалого, а із зовнішнього вигляду наших сіл, доріг та «статків» сельчан…

—Так люди занепокоєні своїм майбутнім. Проте зрозумійте і нас. Поки ми самі не станемо на ноги, щось обіцяти — грішно. Проте виробництво без розвитку соціальної сфери — немислиме, тому братимемо участь у різних проектах. Та навіть зараз ми не відмовляємось допомагати селищу. Тамтешній голова це може підтвердити. Крім цього, нещодавно взяли участь у доброчинній акції: ветерани війни до Дня Перемоги від нас отримали подарунки.  Наостанок скажу, що цей проект — не на руйнацію, а на розширення. Наші плани — оренда 20 тисяч гектарів землі. З такими масштабами можна сподіватися і на ефективне виробництво, і на інновації у соціальній сфері.

— Дякую за інтерв’ю. Начебто ситуація прояснилася. Можливо, ви справді належите до тих, хто високі позиції завойовує не завдяки, а всупереч обставинам.  З вами хотіли б спілкуватися частіше, аби інформувати людей не з чуток, а з першоджерел. Станом справ на заводі особливо переймається і влада району, яка всіляко сприятиме вашому бажанню працювати у нас, адже левова частка бюджету району — це надходження від цукрозаводу. Отже, до осені не так далеко. Саме тоді дізнаємось, чи це інтерв’ю було справою честі, чи фарсом. Вже у серпні-вересні потрібно готувати грунт під сівбу цукрових буряків урожаю 2013… Вам щиро бажаємо успіхів, бо від нього залежить дуже багато —доля землі, сіл та їх жителів.

 
Джерело: Голос краю
Категорія: Новини | Переглядів: 433 | Додав: stasvova | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Управління економічного розвитку та інфраструктури Заставнівської РДА © 2024
Адреса: 59400, м. Заставна, вул. Чорновола, 6
Телефон/факс: (03737) 3-19-89
E-mail: econ_zrda@ukr.net
Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові вказання посилання
на офіційний сайт Управління економічного розвитку та інфраструктури Заставнівської районної державної адміністрації.